18 березня 2020 Росія, на чолі із Його плішивістю святкували, якщо можна вживати такий термін для такої ситуації, 6-ті роковини ПОВЕРНЕННЯ, а для всього цивілізованого світу та України зокрема – анексії Кримського півострову.
Помпезність свята відбулася в класичному для цього “свята” стилі. А саме радянські атрибути, ряжені гості, фанатичні байкери, представники місцевих “еліт”, а також посадові особи неполюблених та недоприйнятих Містером ПУ квазіреспублік ЛДНР.
Що для України та Українців цей день?
Як на мене це день навчання та нагадування. Цей день вчить нас цінувати, те що ми маємо. Дає нам розуміння, тверезого погляду на дійсність. Вчить нас триматися своїх переконань, та відрізняти погане від доброго, друзів від ворогів. А ще вчить нас пам’ятати та використовувати минули. Адже не дарма дуже актуальним є вислів Хто не знає минулого, не має майбутнього.
Навчання
За часи існування цивілізованого світу, всі ситуації вже було змодельовано та випробувано. Одні тирани змінялися іншими, після революцій наставав мир та спокій, а потім наставали нові революції, і так було і буде. Притаманні людям риси не змінні, а жага до влади та контролю не вичерпна.
Україна мала великий досвід співіснування з північним сусідом, і весь цей досвід завжди був пронизаний ненавистю та неповагою останнього. Лише періодичні затишшя та так звана лояльність в період повної покори, на яку погоджувалися наші керівники по типу Єнакіївського ділка — Віті Януковича. Бувають часи і ситуації, коли неможливо відрізнити правду від брехні, доброго від його антагоніста. Але у випадку Росії все завжди було зрозуміло, все, але не всім!
Тому цей день вчить нас розуміти, аналізувати та робити висновки.

Нагадування
53! Саме таку кількість військових конфліктів розпочала братня та миролюбива Росія у різних формах свого існування, 7 з яких в період свого останнього існування, як Російської Федерації.
Русифікація України в часи Російської імперії, УССР та вплив на незалежну Україну з 1991 року і аж по теперішній час.
Реакція світу? Вона не змінна.
Міжнародне співтовариство не визнає незаконну анексію Криму Російською федерацією. А планування Росії узаконити окупацію Криму є провальними.
В свою чергу Росія керується принципами брехні та дезінформації у намаганнях узаконити те, що незаконне.
Реакція Кримчан.
Незадоволення, не виправдані бажання. Жага до швидкого збагачення, та так би мовити приналежності до Вєлікого, а як результат погіршення житлових та комунальних умов, проблеми з водопостачанням, брак коштів та масова відсутність головного економіко формуючого ресурсу – туристів.
Заява Путіна. Ось це і є так званою вишенькою на торті.
Цього очікували і хотіли, Росіяни, громадяни СРСР та піддані Російської імперії!

Ось вам і вся суть ПУ, піддані імперії. По цій фразі на 100% стає зрозумілим, чого він той Путін бажає, що потішає його душу, та що буде предметом його політики надалі. Захват територій, встановлення власного світового порядку, в рамках можливостей та використання всіх методів і засобів для цього, тим паче що підготовка пройшла успішно, законодавство змінено, народ попереджений.
А що ж робити нам?
Не зупинятися! Продовжувати вірити в краще. Відстоювати свої інтереси. Залучати до допомоги та співдружності цивілізований світ та партнерів. І найголовніше! Визначитись, хто є товариш, а хто ворог. Потрібно називати все своїми іменами. А най головніше обирати, обирати правильно! Адже від нашого вибору залежить наше майбутнє.
Все буде good…